Write a comment

• #1

  Акт-повідомлення про нестачу (Friday, 21 September 2018 13:21)

  Номер справи: 0311/7118/2012Провадження по справі: 2/164/6/2013Категорія: 2.53Р І Ш Е Н Н ЯІ М Е Н Е М У К Р А Ї Н И23 січня 2013 року Маневицький районний суд Волинської області в складі: головуючого суддіПокидюка М. В.при секретарі Каращук В.С.зучастю:представникапозивачаОСОБА_1відповідачаОСОБА_2представника відповідачаОСОБА_3розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ,,Державний ощадний банк Українив особі Волинського обласного управління до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків,-В С Т А Н О В И В:1 березня 2012 року Публічне акціонерне товариство ,,Державний ощадний банк Українив особі Волинського обласного управління (далі - Банк) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків.Позивач вимоги обгрунтував тим, що 22 вересня 2011 року із територіально - відокремленого безбалансового відділення № 10002/044 в смт. Маневичі до Банку надійшло повідомлення про нестачу 1 500 доларів США від загальної кількості 40 000 доларів США, які о 14 - й годині того ж дня були передані працівником філії ОСОБА_4 завідуючій касою відділення ОСОБА_2 за прибутково - видатковим касовим ордером. Після отримання вказаної суми грошей відповідач ОСОБА_2, порушуючи вимоги ,,Порядку організації касової роботи в установах АТ ,,Ощадбанк, без проведення перерахунку грошей, передала їх контролеру - касиру ОСОБА_5 для реалізації валюти. Вході проведення операції з валютою касир ОСОБА_5 виявила нестачу доларів США в сумі 1 500, про що повідомила відповідача.Посилаючись на зазначені обставини та приймаючи до уваги, що оскільки ОСОБА_2, будучи матеріально - відповідальною особою і виконуючи неналежним чином функціональні обовязки завідуючої касою операційної частини відділення, допустила недбале ставлення до довірених їй матеріальних цінностей, що спричинило нестачу вказаної суми грошових коштів, то позивач просив суд стягнути з неї в його користь 1 500 доларів США та відшкодувати понесені Банком судові витрати.

• #2

  Акт-повідомлення про нестачу (Friday, 21 September 2018 13:21)

  Представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги, із підстав викладених в позовній заяві, підтримав, пояснив, що нестача грошових коштів виникла внаслідок порушення відповідачем ОСОБА_2, як матеріально - відповідальною особою, з якою укладений 29 червня 2011 року договір про повну матеріальну відповідальність, вимог чинних інструкцій Банку та нормативно - правових документів, які повязані з прийманням та видачею готівки і валютних цінностей. Просить суд стягнути з неї в його користь 1 500 доларів США та відшкодувати понесені Банком судові витрати.Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 позов заперечили, вини відповідача у виникненні нестачі валютних цінностей не вбачають, мотивуючи це тим, що 22 вересня 2011 року вона з готівкою не працювала, а тому не могла своїми діями чи бездіяльністю заподіяти позивачу матеріальні збитки. Просять в задоволенні позову відмовити.Заслухавши пояснення сторін, показання свідків, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов безпідставний і до задоволення не підлягає.Відповідно ч. ч. 1, 2 ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обовязків.При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.Згідно вимог ст. 138 цього Кодексу для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 КЗпП України.Як розяснив Пленум Верховного Суду України у п. 3 постанови № 14 від 29 грудня 1992 року ,,Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівникамисуди, вирішуючи питання про покладення матеріальної відповідальності на працівника та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню, зясовують: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обовязки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.

• #3

  Акт-повідомлення про нестачу (Friday, 21 September 2018 13:22)

  Судом, дослідженим в судовому засіданні наказом № 319 - к філії ВАТ ,,Державний ощадний банк України в особі Волинського обласного управління від 15 червня 2011 року, встановлено, що ОСОБА_2 з 29 червня 2011 року було переведено із контролера - касира операційної частини ТВБВ № 10002/044 на посаду завідувача каси операційної частини цього відділення у звязку з чим цього ж дня між нею і відповідачем було укладено договір про повну матеріальну відповідальність.Судом також доведено, що 22 вересня 2011 року у другій половині дня у Маневицькому ТВБВ № 10002/044 завідувачем касою ОСОБА_2 та контролером - касиром ОСОБА_5 було виявлено в одній із доларових пачок із цілісною упаковкою, що надійшли із філії Банку, недостачу банкнот номіналом 100 доларів США в кількості 15 штук на суму 1 500 доларів США, про що складено відповідний акт та повідомлення позивача.Дана обставина, крім визнання її представником позивача ОСОБА_1, відповідачем ОСОБА_2, стверджувальними показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 підтверджується, дослідженими судом, терміновим повідомленням про нестачу № 10/202 від 23 вересня 2011 року (а. с. 61) та актом про розбіжності від 22 вересня 2011 року (а. с. 69), в яких знайшов своє письмове закріплення зазначений факт.Судом з поясненнь відповідача ОСОБА_2, показів свідків ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 також встановлено, що відповідач в день виявлення недостачі грошей, які поступили з філіїї Банку їх не отримувала, операцій з готівкою, як завідувач каси, не проводила, а з її підписами та паролями в електронному вигляді, за усною вказівкою керуючого Маневицьким відділенням Банку ОСОБА_8 працювала котролер - касир відділення ОСОБА_5, яка мала замінити завідувача касою на період її відпустки.Наведеними доказами спростовуються пояснення представника позивача ОСОБА_1 в частині, що о 14 годині 39 хвилин 22 вересня 2011 року в АБС БАРС ,,Millenniumстоїть електронний підпис ОСОБА_2, що підтверджує факт її роботи з готівкою в цей день, та показання свідка ОСОБА_8 з приводу того, що ним не віддавалась усна вказівка щодо перекладення 22 вересня 2011 року посадових обовязків завідувача каси ОСОБА_2 на контролера - касира ОСОБА_5Пояснення представника позивача ОСОБА_1 на показання свідка ОСОБА_8 в цій частині суд оцінює як неправдиві і дані особами, які заінтересовані в розгляді справи на їх користь та з метою зняття ОСОБА_8 із себе відповідальності.

• #4

  Акт-повідомлення про нестачу (Friday, 21 September 2018 13:23)

  З наявного у матеріалах справи, висновку службового розслідування за фактом нестачі готівки від 28 жовтня 2010 року (а. с. 57 - 59), проведеного Волинською обласною філією Банку слідує, що в ході проведеної перевірки було встановлено факти неналежного та недбалого виконання свої службових обовязків відповідальними працівниками управління та Маневицького відділення Банку ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14М, які поряд із діями відповідача ОСОБА_2, на думку членів комісії, призвели до заподіяння матеріальної шкоди Банку і повинні нести солідарну матеріальну відповідальність.Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.Згідно ст. 60 цього Кодексу кожна сторона повинна доказати ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.Виходячи із наведених доказів, суд вважає, що позивач в судовому засіданні не довів факту вчинення винних протиправних дій (бездіяльності) відповідачем ОСОБА_2, між якими і завданою шкодою Банку є безпосередній причинний звязок, що являється обовязковою підставою для покладення матеріальної відповідальності на працівника за заподіяну ним шкоду підприємству, установі, організації.Згідно пунктів 1, 3 договору про повну матеріальну відповідальність від 29 червня 2011 року, який укладений між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, як завідуючою каси, остання бере на себе повну матеріальну відповідальність за зберігання, перерахування, приймання, видачу і перевезення матеріальних цінностей та за безпеку збереження довірених їй установою банку цінностей і у разі незабезпечення з вини правціника збереження довірених їй матеріальних цінностей відшкодування шкоди проводиться відповідно до чинного законодавства.В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 22 вересня 2011 року ніяких дій повязаних з зберіганням, перерахуванням, прийманням, видачею і перевезенням грошових коштів, в тому числі і валютних цінностей, не проводила. В цей день ці дії, які вона, відповідач, повинна була виконувати, за вказівкою керуючого банком ОСОБА_8 виконувала контролер - касир ОСОБА_5, та в силу своїх службових обовязків, інші працівники Банку та відділення, зокрема, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_14М, які на думку членів комісії, призвели до заподіяння матеріальної шкоди Банку і заслуговують солідарної відповідальності.Таким чином, безпосередніх своїх обовязків по обслуговуванню грошових коштів відповідач не виконувала не з власної ініціативи, а з ініціативи керуючого банком ОСОБА_8, який їх виконання поклав на іншу особу.Виходячи із наведених доказів, суд вважає, що позивачем в супереч вимог п. 3 постанови № 14 від 29 грудня 1992 року Пленуму Верховного Суду України ,,Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками крім недоведення безпосередньої вини відповідача в заподіянні шкоди банку, також не зясовано, в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду та в якому місці - чи в приміщенні філії Волинського обласного управління ,,Ощадбанк, чи в приміщенні Маневицького відділення, а можливо і під час перевезенні грошових коштів і валютних цінностей.З цих піркувань позов не може бути задоволений.

• #5

  Акт-повідомлення про нестачу (Friday, 21 September 2018 13:24)

  Керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 60, 209, 212 - 215 ЦПК України, ст. ст. 130, 134, 138 Кодексу законів про працю України, п. 3 постанови № 14 від 29 грудня 1992 року Пленуму Верховного Суду України ,,Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівникамисуд,-В И Р І Ш И В:Позов до задоволення не підлягає.В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства ,,Державний ощадний банк Українив особі Волинського обласного управління до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків відмовити із - за безпідставності.Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.Рішення набирає законної сили протягом десяти днів з дня його проголошення, якщо не буде подана апеляційна скарга. У випадку подачі апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.Суддя М.В. Покидюк

• #6

  Акт-повідомлення про нестачу (Friday, 21 September 2018 13:25)

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 6/17928.05.09 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Сумихімпром»
  До відповідача Приватного підприємства «Логіcтранс»Про стягнення 361242,35 грн.Суддя Ковтун С.А.Представники сторін:Від позивачаПаламаренко Т.І. (за дов.)Від відповідача Кислий В.А. (за дов.)Мальцев Л.Я. (за дов.)Обставини справи:До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом відкрите акціонерне товариство «Сумихімпром»до приватного підприємства «Логістранс»про стягнення 361242,35 грн. за недопоставлений товар згідно з договором доручення на транспортно-експедиторське обслуговування імпортного вантажу № LT/06/02/01-709 від 01.02.2006 р. в кількості 246,768 тонн.Позовні вимоги мотивовані тим, що з вини відповідача позивачу завдано шкоди в розмірі 361242,35 грн., що становить вартість недопоставлених відповідачем фосфоритів виробництва Сирії за договором доручення на транспортно-експедиторське обслуговування імпортного вантажу № LT/06/02/01-709 від 01.02.2006 р.. Також позивач зазначив, що відповідач несе відповідальність, передбачену п. 8.1.4 договору, за дії залучених ним третіх осіб, оскільки саме він відповідає за збереження Миколаївським морським торговим портом товару. З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь вартість недопоставленого товару, а також понесені ним по справі господарські витрати.Ухвалою суду від 16.03.2009 р. було порушено провадження у справі № 6/179.Відповідач позовні вимоги відхилив повністю, виклавши свої заперечення у поданому суду відзиві. Так відповідач вказує, що не несе відповідальності за вагу та зважування товару, а позивачем не вірно було розраховано природній убуток товару. Крім того, у взаємовідносинах з Миколаївським морським торговим портом він діяв як повірений позивача, оскільки відповідно до п. 4.3.1 договору відповідач від імені, за дорученням, на підставі довіреності і за рахунок позивача укладає договір з Миколаївським морським торговим портом на перевалку вантажу сирійського фосфориту замовника.30.04.2009 р. представниками сторін подано спільне клопотання про продовження строку вирішення спору на підставі ст. 69 ГПК України.Дослідивши у вказаному судовому засіданні наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про необхідність витребування додаткових доказів, потрібних для вирішення спору.Зокрема, відповідно до пункту 6.1 згаданого вище договору, кількість вантажу на судні визначається незалежним сюрвейєром, якого наймає замовник (позивач), після осаду судна в порту вивантаження.

• #7

  Акт-повідомлення про нестачу (Friday, 21 September 2018 13:26)

  23.09.2008 р. позивач звернувся до відповідача листом № 27-1108, у якому серед іншого просив здійснити драфт-сюрвей судна.Пунктом 6.2 зовнішньоекономічного договору поставки № 2886 від 13.01.2006 р., укладеного між Балфорд Кемикалс ОУ та позивачем, передбачено, що кількість товару на судні визначається та оформлюється після осаду судна (драфт-сюрфей) в порту завантаження відповідно до звіту незалежної інспекційної компанії та в порту Миколаїв за звітом міжнародної сюрвейєрської експертної компанії, погодженої сторонами. Проведення експертизи кількості товару в порту Миколаїв оплачується покупцем (позивачем).Позивачем надано суду сертифікат інспекції «Бюро Верітас»від 01.10.2008 р., відповідно до якого вказане бюро згідно з інструкціями, одержаними від відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром», визначило вагу вантажу методом драфт-сюрвею у морському порту Миколаїв.За таких обставин виникла потреба зясувати у позивача, на якій правовій підставі було залучено «Бюро Верітас»для визначення ваги вантажу, надавши суду відповідні документи.Розгляд справи було відкладено на 28.05.2009 р. на підставі п. 3 ч. 1 ст. 77 ГПК України.Позивачем надано пояснення, що «Бюро Верітас Україна»було залучено для визначення ваги вантажу методом драфт-сюрвею за заявкою дочірнього підприємства відповідача.Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:13.01.2006 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Балфорд Кемикалс»(продавцем) та відкритим акціонерним товариством «Сумихімпром»(покупцем) було укладено зовнішньоекономічний договір поставки № 2886 (далі - Договір поставки № 2886), згідно з яким продавець зобов'язується поставити 700000 +/-10% т в опціоні продавця фосфоритів виробництва Сирії (далі - Товар), а покупець зобовязується прийняти та оплатити цей Товар, на умовах зазначеного Договору.Пунктом. 3.1 Договору поставки № 2886 визначено, що Товар постачається на умовах поставки CIF (перевезення морським, або внутрішнім водним транспортом) Миколаїв, Україна у відповідності з Інкотермс 2000.Згідно з п. 6.2 Договору поставки № 2886 кількість Товару на судні визначається і оформлюється по осаду судна (драфт-сюрфей) у відповідності зі звітом, зокрема в порту Миколаїв міжнародної сюрвейєрської експертної компанії, погодженої сторонами.На виконання умов Договору поставки № 2886 продавцем номінованим судном »було відправлено на адресу покупця Товар у кількості 7225 тон.

• #8

  Акт-повідомлення про нестачу (Friday, 21 September 2018 13:27)

  01.02.2006 р. між відкритим акціонерним товариством «Сумихімпром»(замовником) та приватним підприємством «Логістранс»(експедитором) було укладено договір доручення на транспортно-експедиторське обслуговування імпортного вантажу № LТ/06/02/01-709 (далі Договір доручення), відповідно до якого експедитор зобовязується за плату та за рахунок другої сторони замовника (позивача), виконати послуги по транспортно-експедиторському обслуговуванню імпортного вантажу сирійського фосфориту замовника при його перевальці в Миколаївському морському торговому порту і доставці залізничним транспортом до станції Баси Південної залізниці.До обовязків експедитора, відповідно до п. 4.3 Договору доручення, віднесені зокрема: укладення від імені, за дорученням, на підставі довіреності і за рахунок замовника договору з Миколаївським морським торговим портом на перевалку вантажу сирійського фосфориту замовника (п. 4.3.1 Договору доручення); з отриманих за передплатою замовника коштів своєчасне проведення розрахунків з Миколаївським морським торговим портом та Одеською залізницею (п. 4.3.3 Договору доручення); забезпечення приймання під відвантаження підтверджене судно з вантажем, подане замовником в погоджені на підтвердження про прийом судна строки (п. 4.3.6 Договору доручення); забезпечення виділення портом складської площі, достатньої для розміщення вантажу (п. 4.3.7 Договору доручення); забезпечити вивантаження судна на склад порту з нормою вивантаження 3000 мт на добу (п. 4.3.8 Договору доручення); здійснення документального оформлення прийому вантажу в порт, включаючи складання актів загальної форми, генерального акту та акту повідомлення (п. 4.3.10 Договору доручення); відповідно з чіткими відвантажувальними інструкціями замовника і діючими правилами перевезення вантажу на рухомому залізничному складі, проведення відправлення вантажу з порту (п. 4.3.12 Договору доручення); за окремими письмовими заявками замовника надання замовнику інших видів послуг і робіт, погоджених з ним в письмовій формі (п. 4.3.15 Договору доручення).Відповідно до п. 6.1 Договору доручення, облік вантажу по кількості та якості здійснюється повноважними представниками сторін, при цьому в попередньому генеральному акті порту кількість вантажу на судні визначається незалежним сюрвейєром, найнятим замовником, по осаду судна в порту вивантаження.Згідно з п. 8.1.1, 8.1.2 Договору доручення сторони несуть одна перед одною матеріальну та майнову відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов та зобовязань, обумовлених Договором доручення та відповідних додатків до нього, матеріальна та майнова відповідальність обмежується межами прямої заподіяної шкоди.. Відповідно до п. 8.1.4 Договору доручення сторона, що залучила до виконання своїх зобовязань по договору доручення третю сторону, несе відповідальність за її дії.23.09.2008 р. за заявкою № 543 дочірнього підприємства «Логістранс», направленою факсимільним зв'язком, для визначення ваги вантажу методом драфт-сюрвею було залучено міжнародну сюрвейєрську експертну компанію «Бюро Верітас Україна»(сюрвейєр)На підставі попереднього генерального акту порту Миколаїв № 1007 від 29.09.2008 р. відвантаження Товару з судна »було розпочата 26.09.2008 р. та закінчена 29.09.2008 р. Вага по вантажним документам 7225000 кг, пакування навалом. Кінцева вага визначається після 100 % переваження вантажу після відвантаження його з порту.

• #9

  Акт-повідомлення про нестачу (Friday, 21 September 2018 13:28)

  Актом осаду № NLV/ITD/081/2008, складеним сюрвейєром, вага відвантаженого Товару становила 7225000 кг, що також підтверджується сертифікатом ваги код 680891 від 01.10.2008 р. № NLV/ITD/081/2008.Згідно з генеральним актом, складеним 21.10.2008 р., вага відвантаженого Товару складала 6828674 кг. Під час відвантаження було складено акт повідомлення № 1 від 21.10.2008 р. про недостачу по коносаменту на 396326 кг.22.10.2008 р. на адресу позивача було відвантажено 6828674 кг Товару.Відповідно до експертного висновку експерта регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області Беженару Л.Г. № 120-2147 від 27.10.2008 р., позивачем було розраховано, що на природний убуток може бути списано 149558 кг.Згідно з п. 6.4 Договору доручення, претензії за кількістю та якістю Товару експедитору виставляються відповідно до діючого законодавства України в письмовому вигляді на протязі 20 діб з моменту, коли одна зі сторін дізналася про невідповідність кількості та якості Товару вимогам, зазначених у коносаментах, генеральному акті, залізничних накладних, сертифікатах.22.10.2008 р. позивач листом № 37-149 направив відповідачу лист з повідомленням про нестачу Товару. Станом на 26.02.2009 р. відповідь зі сторони відповідача не надходила.18.11.2008 р. відповідачу була надіслана претензія № 15-11422-786 про відшкодування заборгованості за нестачу Товару, але через закінчення терміну зберігання на пошті була повернута.19.01.2009 р. була надіслана повторна претензія № 15-197 про відшкодування заборгованості за нестачу Товару.02.02.2009 р. відповідач надав факсимільним зв'язком відповідь за вих. № 006 від 30.01.2009 р., в якій не визнав претензію посилаючись на те, що він, згідно з Договором доручення, не брав на себе матеріальну відповідальність за нестачу Товару.Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України, яка кореспондуються зі ст. 316 Господарського кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобовязується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, повязаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обовязок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобовязання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобовязання, повязані з перевезенням. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.Згідно з п. 4.1 Правил перевезення вантажів у прямому змішаному залізнично-водному сполученні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 р., відповідальність за схоронність вантажів до моменту фактичної передачі їх несе сторона, що здає, а після фактичної передачі - сторона, що прийняла.28.12.2007 р. між державним підприємством «Миколаївський морський торговельний портом»(порт) та приватним підприємством «Логістранс»від імені та за дорученням різних вантажовласників було укладено договір № 57/07. Предметом договору визначено, що порт, за наявності можливості, надає послуги з прийому зберігання та відвантаження вантажу згідно з додатком № 1, а експедитор приймає ці послуги та оплачує їх згідно з рахунками порту.Пунктом 4.3.1 Договору доручення передбачено зобовязання експедитора укласти від імені, за дорученням, на підставі довіреності і за рахунок замовника договір з Миколаївським морським торговим портом на перевалку вантажу сирійського фосфориту замовника.
  Таким чином, укладаючи договір № 57/07 від 28.12.2007 р. від імені та за дорученням різних вантажовласників, відповідач діяв у тому числі і на виконання обовязку, покладеного на нього п. 4.3.1 Договору доручення, тобто діяв від імені за дорученням та в інтересах позивача.

• #10

  Акт-повідомлення про нестачу (Friday, 21 September 2018 13:30)

  Відповідно до акту осаду № NLV/ITD/081/2008, складеного сюрвейєром, вага відвантаженого з судна »Товару становила 7225000 кг.Таким чином, зменшення ваги Товару до 6828674 кг відбулось під час його зберігання на складі Миколаївського морського торгового порту, що підтверджується генеральним актом, складеним 21.10.2008 р..Отже, відповідно до п. 4.1 Правил перевезення вантажів у прямому змішаному залізнично-водному сполученні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 р. відповідальність за схоронення Товару несе не відповідач, а Миколаївський морський торговий порт.Твердження позивача про відповідальність відповідача на підставі п. 8.1.4 Договору доручення за залучення до виконання своїх зобовязань по договору третю сторону не приймаються судом до уваги, оскільки укладення договору з Миколаївським морським торговим портом, в силу п. 4.3.1 Договору доручення, мало місце від імені та за дорученням позивача, а отже цивільні права та обовязки за договором № 57/07 від 28.12.2007 р. виникають для позивача.Крім того, ст. 11 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»від 01.07.2004 р. № 1955-IV визначено, що експедитор зобовязаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вимог клієнта, погоджених з експедитором у встановленому договором порядку.Умовами Договору доручення не передбачено обовязку перевірити кількість вантажу під час розвантаження судна у порту Миколаїв та при відвантажені його із порту у залізничні вагони, а тому відсутні підстави для притягнення відповідача до відповідальності за зменшення ваги Товару.Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема такі як відшкодування збитків та моральної шкоди.Згідно зі статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.Відповідно до ст. 134 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.Доказами, наданими в матеріали справи, встановлено, що відповідачем виконані зобовязання, передбачені договором доручення № LТ/06/02/01-709 від 01.06.2006 р., в тому числі щодо укладення від імені позивача договору з Миколаївським морським торговим портом на перевалку вантажу .Договором доручення № LТ/06/02/01-709 від 01.06.2006 р. не передбачено обовязку експедитора щодо визначення ваги Товару під час розвантаження судна у порту Миколаїв та при відвантажені його із порту у залізничні вагони.Позивачем не доведено вини відповідача у нестачі Товару та підстав для відшкодування завданих збитків.Зазначені вище обставини в сукупності є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, судВИРІШИВ:У задоволені позову відмовити.СуддяС.А. Ковтун Рішення підписано 14.07.2009 р.