Акт виконаних робіт по виготовленню рекламної вивіски в судовій практиці

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2011 р. Справа № 2/48

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Акт виконаних робіт по виготовленню рекламної вивіски в судовій практиці

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення збитків у розмірі 8097,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що рекламна вивіска магазину "Кареблан і Інженю", виготовлена та встановлена відповідачем, була знищена внаслідок пожежі. За твердженням позивача причиною пожежі стало порушення відповідачем правил пожежної безпеки під час монтажу електромережі рекламної вивіски. У звязку з відмовою відповідача провести заміну знищеної рекламної вивіски, позивач звернувся до іншого виконавця подібних робіт. Витрати, понесені позивачем на демонтаж, виготовлення і встановлення нової рекламної вивіски є збитками в розумінні ст.22 Цивільного кодексу України. При цьому, як на докази провини відповідача позивач посилається на договір № 01/11-26-1 від 26.11.2009 року, акт службового розслідування, акт про пожежу від 25.06.2010 року, постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 01.07.2010 року, технічний висновок про причини пожежі від 01.07.2010 року.

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.04.2011 року (суддя Мартюхіна Н.О.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.06.2011 року (судді: Діброва Г.І. головуючий, Бойченко К.І., Шевкова Т.А.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Судові рішення мотивовані недоведеністю позовних вимог. При цьому, суди зазначили, що позивачем не доведено виконання відповідачем роботи з монтажу електромережі рекламної вивіски, а отже, не доведено в чому полягає неправомірна поведінка відповідача; не доведено й причинного зв'язку між неправомірною поведінкою відповідача та заподіяними позивачу збитками.

В касаційній скарзі фізична особа-підприємець ОСОБА_1 просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а справу направити на новий розгляд. При цьому, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами норм процесуального права.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зі змісту статті 1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи. Акт виконаних робіт по виготовленню рекламної вивіски.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 26.11.2009 року між субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 та субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір № 01/11/26-1, за умовами якого замовник доручає та оплачує, а виконавець приймає та зобовязується виконати роботи по виготовленню та встановленню вивіски з внутрішнім підсвічуванням, відповідно до ескіза - конструктива Додаток 1, який є невідємною частиною договору, за адресою: м. Донецьк, пр. Б. Хмельницького, 81А.

Відповідно до п. 2.1 договору, ціна послуг по виготовленню та встановленню рекламної вивіски складає 5 815,00 грн.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що здача виконаних робіт здійснюється підписанням сторонами акту приймання-здачі робіт, який є невідємною частиною договору, в продовж 3-х днів з моменту письмового повідомлення виконавця про закінчення робіт.

Виконання умов договору сторонами підтверджується актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000107 від 07.12.2009 року, підписаним представниками сторін без зауважень, та товарним чеком № 17 від 07.12.2009 року на суму 5815,00 грн.

Судами також встановлено, що 23.06.2010 року орієнтовно о 21 годині 55 хвилин виникла пожежа зовнішньої рекламної вивіски магазину „Кареблан і Інженю”, розташованого за адресою: 83050, м. Донецьк, пр. Б. Хмельницького, 81 „а”. В результаті пожежі знищена повністю рекламна вивіска з написом „Інженю”, пластикове покриття козирка, встановленого над приямком фірми „Бліц”, і ушкоджений зовнішній блок кондиціонеру.

При цьому, причиною пожежі стало порушення пункту 5.1.7. НАПБ А.01.001-2004 „Правила пожежної безпеки в Україні” під час монтажу електромережі вивіски, а саме, зєднання жил електропроводів на рекламній вивісці було виконано методом „вскрутки”, що викликало виникнення більших перехідних опорів.

Причину пожежі встановлено в акті про пожежу від 25.06.2010 року, складеному комісією у складі представника пожежного нагляду, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та директора магазину „Кареблан і Інженю” Власенко В.Ю., в постанові органу дізнання СДПЧ-1 УМПС в м. Донецьку ГУ МНС України в Донецькій області № 52 про відмову в порушенні кримінальної справи від 01.07.2010 року та в технічному висновку з причин пожежі від 01.07.2010 року.

Телеграмою від 30.06.2010 року викликано відповідача для складання акту про пожежу на 01.07.2010 року на 14 год.00 хв. За твердженням позивача відповідач на виклик зявився, однак підписувати акт службового розслідування та давати пояснення по факту пожежі, вести переговори по зміні знищеної рекламної вивіски в межах гарантійного троку відмовився, про що зазначено в акті службового розслідування від 01.07.2010 року.

У звязку з тим, що відповідач відмовився провести заміну знищеної рекламної вивіски, позивач звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю „Портленд”, яке здійснило роботи по демонтажу знищеної рекламної вивіски та встановило нову рекламну вивіску, що підтверджується актом сдачі-приймання робіт від 17.08.2010 року. Відповідно до рахунку № 1/08 від 03.08.2010 року вартість робіт склала 8097,60грн. Вказаний рахунок оплачено позивачем, про що свідчать копії квитанцій до прибуткового касового ордера на суму 4500,00 грн. від 03.08.2010 року та 3597,60 грн. від 18.08.2010 року.

21.09.2010 року позивач направив відповідачу претензію №21 про відшкодування збитків на суму 8097,60 грн., однак у відповіді на претензію відповідач відмовився відшкодувати збитки.

Як вбачається, предметом позову у даній справі є стягнення збитків у сумі 8097,60 грн., які поніс позивач на оплату демонтажу знищеної рекламної вивіски та встановлення нової, та які виникли у позивача внаслідок відмови відповідача провести заміну рекламної вивіски, знищеної пожежею.

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Аналогічне визначення міститься і в статті 22 Цивільного кодексу України.

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки), наявність та розмір понесених збитків; причинний звязок між протиправною поведінкою та збитками; вина особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності, хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Під шкодою розуміють зменшення або втрату певного особистого чи майнового блага.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що: 1) протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; 2) шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.

Господарськими судами встановлено і матеріалами справи підтверджено, що позивачем не доведено складу правопорушення, необхідного для застосування деліктної відповідальності, зокрема, не доведено в чому полягає неправомірна поведінка відповідача, оскільки не доведено, що відповідач здійснював роботи з монтажу електромережі вивіски, не доведено також і наявності безпосереднього причинного зв'язку між неправомірною поведінкою відповідача і збитками, завданими позивачу.

За приписами статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що зобовязання за договором від 26.11.2009 року, сторонами у справі виконано. При цьому, за умовами договору монтаж електромережі рекламної вивіски, тобто приєднання до електричних мереж, не входило до складу зобовязань відповідача. Доказів здійснення відповідачем робіт по підключенню рекламної вивіски до електричної мережі матеріали справи також не містять.

Виходячи з викладеного, докази наявності вини відповідача в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими доказами.

Таким чином, враховуючи вимоги закону та беручи до уваги встановлені господарськими судами обставини справи, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, з яким погодився і апеляційний, стосовно відсутності правових підстав для стягнення збитків.

Посилання скаржника на порушення норм матеріального та процесуального права при винесенні постанови не знайшли свого підтвердження, в звязку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту колегія суддів не вбачає.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не заслуговують на увагу.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.06.2011 року у справі № 2/48 без змін.

ГоловуючийН. Кочерова

СуддіЛ. Іванова

О. Кролевець

Акт виконання робіт по виготовленню рекламної вивіски в судовій практиці